Codein напиток Lean (лин) Мценск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ах, эти закладки, афганская конопля и второй, они вошли в мою жизнь как пожарные в опасный пожар.

Это было давным-давно, когда я была молодой и глупой. Вечеринки, клубы, совместные поездки в нарколаборатории... Мир наркотиков был моим единственным убежищем. А кодеин стал моим верным спутником. В разгар нашей безумной жизни, я даже решила попробовать себя в роли стриптизерши. Деньги нужны были на закладки, и я не заметила, как запуталась в паутине этой опасной профессии.

Сцена 1:	Меня звали Джейн, и я стояла в обнаженном виде на сцене местного стрип-клуба. В темноте я чувствовала себя защищенной, маскируя свою душевную боль и отчаяние под роскошными поклажами.
Сцена 2:	Люди вокруг кричали, свистели и выбрасывали деньги на сцену, как будто это был единственный способ показать, что им хорошо. Я осознавала, что не я привлекаю их внимание, а моя раздетая плоть, прикрытая дымкой дешевых световых эффектов.
Сцена 3:	После каждого выступления я возвращалась в раздевалку, где меня ждали мои "друганы" - баклаха и кодеин. Я упивалась этими наркотиками, чтобы забыть, что меня не хотят за мою личность, а только за мое тело. Я стала тенью самой себя, блуждающей по мрачным улицам города, ища дозу нового наркотика, который смог бы еще сильнее оковать мое сознание. И вот однажды, я обнаружила в себе искру решимости сменить свою жизнь. Я собрала все свое могущество и решила бороться за свое будущее. Я поняла, что мое самоуважение стоит гораздо больше, чем эти наркотики, которые превратили меня в живую трупную плоть. И вот началась моя битва за собственную жизнь. Это была самая сложная и мучительная часть моей жизни, но я была готова все пережить, чтобы освободиться от этой наркотической тьмы. Сегодня я - новый человек. Я больше не шеймлю себя и не позволяю никому делать это со мной. Кодеин, конопля и все остальное остались в моем прошлом. Я посвятила свою жизнь помощи другим людям, ведь я лучше всех знаю, как тяжело быть пленником наркотики. Я стала активисткой против наркотиков, помогаю другим зависимым людям выбраться из этого болота. Вывод: Наркотика не могут приносить счастье и настоящую радость. Они только вводят нас в заблуждение и погружают в иллюзию, из которой сложно выбраться. Никто не должен позволять наркотикам угробить свою жизнь и мечты. ПОХОЖЕЕ... соль ск Жуковский хмурый Заводоуковск прущие грибы Заволжье